2816
5
Кто ты без палочки (США)? Ноль без единицы!
Выстрел себе в голову, или Президент Украины Петр Порошенко подписал в понедельник новый закон об обр
Президент Украины Петр Порошенко подписал в понедельник новый закон об образовании.
Об этом сообщила пресс-служба президента.
Ожидается, что закон должен обеспечить «реальные шаги в сторону включения Украины в европейское образовательное пространство».
Президент назвал утверждение закона одной из самых важных реформ.
Закон об образовании был принят Верховной радой 5 сентября. Согласно ему, с 2027 года украинские школьники будут учиться 12 лет, а зарплата учителей до 2023 года должна быть повышена.
Однако наибольший резонанс вызвала статья, согласно которой преподавание на родных языках национальных меньшинств будет теперь вестись только в начальной школе.
Против такого решения высказались Венгрия и Болгария. В российском МИДе закон сочли ущемлением прав миллионов русскоязычных жителей Украины.
Президент Румынии Клаус Йоханнис объявил об отмене запланированного визита на Украину.
Об этом сообщила пресс-служба президента.
Ожидается, что закон должен обеспечить «реальные шаги в сторону включения Украины в европейское образовательное пространство».
Президент назвал утверждение закона одной из самых важных реформ.
Закон об образовании был принят Верховной радой 5 сентября. Согласно ему, с 2027 года украинские школьники будут учиться 12 лет, а зарплата учителей до 2023 года должна быть повышена.
Однако наибольший резонанс вызвала статья, согласно которой преподавание на родных языках национальных меньшинств будет теперь вестись только в начальной школе.
Против такого решения высказались Венгрия и Болгария. В российском МИДе закон сочли ущемлением прав миллионов русскоязычных жителей Украины.
Президент Румынии Клаус Йоханнис объявил об отмене запланированного визита на Украину.
Источник:
Как думает о себе порошенко:
При встрече с Трампом
А вот кто он в реальном МИРЕ, без спичек, без америкосов?
Ссылки по теме:
- Собаки узнают, что их везут в любимый парк и не могут сдержать радости
- Она вылила пол-литра «Кока-Колы» в туалет... Ты только взгляни, что случилось!
- Она хотела удара по-настоящему
- Когда всю свою жизнь не сидел сложа лапки
- Достойный улов рыбаков
Новости партнёров
реклама
.jpg)
"Основна формулювання містить алгебраїчні дії в прямокутному трикутнику, довжини катетів якого дорівнюють { displaystyle a} a { displaystyle b} b, а довжина гіпотенузи { displaystyle c} c, виконано співвідношення:
{ displaystyle a^{2}+b^{2}=c^{2}} a^{2}+b^{2}=c^{2}.
Можлива і еквівалентна геометрична формулювання, яка вдається до поняття площі фігури: у прямокутному трикутнику площа квадрата, побудованого на гіпотенузі, дорівнює сумі площ квадратів, побудованих на катетах. У такому вигляді теорема, сформульована на Засадах Евкліда.
Зворотна теорема Піфагора твердження про прямокутності всякого трикутники, довжини сторін якого пов'язані співвідношенням { displaystyle a^{2}+b^{2}=c^{2}} a^{2}+b^{2}=c^{2}. Як наслідок, для жодної трійки натуральних чисел { displaystyle a} a, { displaystyle b}, b { displaystyle c} c, такий, що { displaystyle a^{2}+b^{2}=c^{2}} a^{2}+b^{2}=c^{2}, існує прямокутний трикутник з катетами { displaystyle a} a { displaystyle b} b і гіпотенузою { displaystyle c} c."
Жив собі роззява, ліві двері справа...
З ранку він хутенько встав, піджака вдягати став,
Шусть руками в рукави - з'ясувалось, то штани.
Отакий роззява, ліві двері справа.
Вбрав сорочку він, однак, всі кричать йому: "Не так!",
Одягнув пальто, проте, знов кричать йому: "Не те!"
Отакий роззява, ліві двері справа.
Поспішаючи в дорогу рукавичку взув на ногу,
Ну а замість капелюха натягнув відро на вуха.
Отакий роззява, ліві двері справа.
Трамваєм тридцять третім він їхав на вокзал,
І двері відчинивши, до водія сказав:
"Шановний трампарампарам, я щось хотів сказати вам,
Я сів не в той ай-яй трамзал негайно треба на вокзай!"
Водій перелякався і на вокзал подався.
Отакий роззява, ліві двері справа.
Ось біжить він до кав'ярні, щоб квитки купити гарні,
Далі гляньте на роззяву, мчить купляти в касу каву.
Вибіг він аж на перон, там стояв один вагон.
Пан роззява в нього вліз, сім валіз туди заніс,
Примостився під вікном, тай заснув солодким сном.
З ранку - гульк! "Егей!" - гукає - Що за станція питає,
Чемний голос відповів: "То є славне місто Львів".
Ще поспав, аж сходить сонце, знов поглянув у віконце,
Бачить, знов стоїть вокзал, здивувався і сказав:
"Що за місто це, Боляхів, Коломия чи Батяхів?"
Чемний голос відповів: "То є славне місто Львів".
Ще собі поспав з годинку, знов поглянув на зупинку,
Бачить, знов стоїть вокзал, здивувався і сказав:
"Що за станція цікава, Київ, Зміїв чи Полтава?"
Чемний голос відповів: "То є славне місто Львів".
Тут він крикнув: "Що за жарти? Жартувати так не варто.
Вчора я у Львові сів, а приїхав знову в Львів?.."
Отакий роззява, ліві двері справа.
Простирадло - утікало
І білизна - хай їй грець
І матрасик, мов карасик
Від мене забрався геть.
Я за мапу - мапа в шафу,
Я за пензлик - той нишком
І сховався під ліжком.
Я хочу поїсти сало,
Відрізаю шмат чималий,
Але кляті ті шмати
Від мене - під три чорти.
Що за жарти недолугі,
І чому всі речі вщерть
Заюрмились, схаменулись
І сягнули шкереберть?
Чобітки за рушниками,
Рушники за мотузками,
Мотузки за чобітками,
Все батьківське надбання
Шаленіє, скаженіє
І тікає навмання?
Раптом просто із горища
Клишоногий, наче рак
Шкутильгає водомийщик
І до мене мовить так:
Ти гидкеє, ти бруднеє.
Неохайне поросятко
Ти брудніш за сміттєзбірник
У люстерко подивись!
У тебе вапно на оці
У тебе гівно на боці,
У тебе такі капиці,
Що іздерлись ногавиці!
Навіть, навіть ногавиці
Від тебе забрались геть!
Дуже рано на світанку
Миють личко каченята
Й пташенята
І шпачки, і пацючки.
Ти єдиний не помився
І бруднечею лишився
То ж забрались від бруднечі
І панчохи, й чобітки.
Я - шановний водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий!
Ледве гепну я ногою,
І покличу козаків,
Водомийники юрбою
Всі візьмуть напоготів.
Закатують, відшматують
Неохайних дітлахів.
І прочуханку жорстоку
Запровадять над тобою
У Матвіївську затоку
Вмить занурять з головою!
Замантулив в мідний таз,
Заволав "Кара - барас!"
Тої ж миті мило, мило
Зась! - в волосся - мити зілля
Гілля, рілля і бадилля
Підбадьорює:
"Мию, мию сажотруса
Пильно, щільно,
Часто, густо!
Буде, буде сажотрус
Чистий, мов різдвяний гусь"
Тут мочало причвалало
І мерщій малечу мить
Ось вовтузить мов шибало
І волає, і ганьбить.
Від збентежених мочалок
Я мерщій, немов від палок
А вони чимдуж загалом
Нижнім Валом, Верхнім Валом.
Я до Бабиного Яру
Навпростець я повз кошару,
А вони - через мури,
Як підступнії щури.
Тут назустріч мій коханий
Мій улюблений кацап,
Він з Альошею і Ванєй
Прямував, неначе цап
І мочалку, наче галку
Він щелепами цап-цап!
А за тим ногами він затупцював
І руками він мене відлупцював
"Уходи-ка ты домой!" він мовляв
"Да лицо свое умой!" він мовляв
"А не то как налечу!" він мовляв
"Растопчу и проглочу" він мовляв
Я по вулицях борснувся підтупцем
Втік до водомийника кінець кінцем
Милом мивсь, циберком грюкав,
І багнюку, і гівнюку
Відокремив від обличчя.
Тої ж миті капелюх
Сів на мене проміж вух
А за ним цукерок купа:
А за ними сала шмат:
"Поласуй мене, мій брат!"
Ось і зошит повернувся,
Ось і коник без візка,
І абетка з Інглиш мовой
Станцювали гопака.
Шанобливий водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий
Закружляв мене у танку
І, кохаючись, мовляв:
"Ти тепер мені приязний,
То ж нарешті ти, бруднеча,
Шкіромия вшанував!"
Треба, треба, треба митись
Вдень і ввечері - то ж ба!
Неохайним сажотрусам
Ой ганьба, ганьба, ганьба!
Хай живе рушниченько пухкенький
І мило духмяне, мов ненька,
І кістковий гребінь,
І голярський камінь!
То ж мийся, підмийся, голись!
Пірнай, виринай, не барись!
У лазні, ставку, на болоті,
В Гнилим Тикичу, що в Кам. Броді
В Криму і в Карпатах
Усюди й завжди
Вкраїні хвала - і воді!
Да вы, господа, Штирлица на татарском не смотрели, или Винни-Пуха на чувашском...
Давайте у себя в доме разберемся вначале!!
Аляксандар Пушкін
Я вас кахаў..
Я вас кахаў: каханне засталося
Ў душы маёй, загасла не зусім;
Але я не шукаю з вамі зносін,
Бо не жадаю засмуціць нічым.
Я вас кахаў так ціха, так журботна,
Што рэўнасцю пачаў занемагаць;
Я вас кахаў так шчыра, так пяшчотна,
Як дай вам Бог каханай іншым стаць.
http://knihi.com/Alaksandar_Puskin/Ja_vas_kachau_mach.htmlhttp://knihi.com/Alaksandar_Puskin/Ja_vas_kachau_mach.html